Організація, цілі та принципи Європейської системи центральних банків

Основні цілі та принципи організації діяльності Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ). Організаційна структура та функції підрозділів ЄСЦБ. Інструменти грошово-кредитної політики та операції. Проблеми та перспективи функціонування організації.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 17.04.2013
Размер файла 45,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

  • Вступ
  • 1. Цілі і принципи організації діяльності ЄСЦБ
  • Організаційна структура і функції підрозділів ЄСЦБ
  • 2. Інструменти грошово-кредитної політики та операції ЄСЦБ
  • 3. Проблеми і перспективи функціонування ЄСЦБ
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) є міжнародною банківською системою, що складається з наднаціонального Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Національних центральних банків (НЦБ) держав - членів Європейського Економічного Співтовариства. Існування цієї системи є невід'ємною частиною процесу створення Європейського економічного і валютного союзу.

Відповідно до Маастрихтського договору про створення Європейського економічного і валютного союзу (ЕЕВС) Європейський центральний банк (ЄЦБ), до компетенції якого входить проведення незалежної і єдиної політики для всіх країн - учасниць ЄС, займає провідне становище в структурі інститутів, відповідальних за підтримання стійкості євро і загальної макроекономічної збалансованості в Євросоюзі.

Фінансова інтеграція країн ЄС - це багатоплановий процес, який впливає на всю систему світових фінансів. Напрями та ступінь цього впливу залежать значною мірою від стабільності, стійкості, привабливості нової європейської валюти, а також від цілей, орієнтирів, механізмів реалізації єдиної грошово-кредитної політики країн ЄС, а точніше - членів ЕЕВС.

Завданнями даної роботи є: дослідити організацію, цілі та принципи ЕСЦБ; інструменти її грошово-кредитної політики; її становище, проблеми та майбутні перспективи функціонування.

європейська система центральний банк

1. Цілі і принципи організації діяльності ЄСЦБ

Організаційна структура і функції підрозділів ЄСЦБ

За своєю структурою ЄСЦБ частково схожа на Федеральну резервну систему в США, що складається з 13 банків на чолі з The Bank of New-York і в цілому виконує роль центрального банку. При цьому, національні центральні банки Великобританії, Данії, Греції та Швеції є членами Європейської системи центральних банків зі спеціальним статусом: їм не дозволено брати участь у прийнятті рішень, що стосуються проведення єдиної грошової політики для "зони євро" і реалізовувати подібні рішення.

Європейська система центральних банків включає в себе Європейський центральний банк і Національні центральні банки країн - учасниць "зони євро". У статуті ЄСЦБ та ЄЦБ проголошена незалежність цих організацій від інших органів Союзу, від урядів країн - членів ЕЕВС і будь-яких інших установ. Це цілком відповідає звичайному статусу центрального банку в рамках окремої країни. Разом з тим істотне значення має зафіксований у спеціальній статті статуту "генеральний принцип", згідно з яким Європейська система центральних банків управляється керівництвом ("приймають рішення органами") Європейського центрального банку, і, перш за все, Радою Керуючих.

Рада Керуючих, верховний керівний орган, включає в себе всіх членів Виконавчої Дирекції та керуючих НЦБ лише країн - учасниць Європейського економічного і валютного союзу.

До основних функцій Ради Керуючих відносяться:

адаптація інструкцій і прийняття рішень, що забезпечують досягнення цілей створення Європейської системи центральних банків;

визначення ключових елементів грошової політики ЕЕВС, таких як процентні ставки, розмір мінімальних резервів Національних центральних банків, розробка конкретних інструкцій щодо її проведення.

Виконавча Дирекція включає в себе Президента, Віце-президента і чотирьох членів, відібраних з числа кандидатів, що мають великий професійний досвід у фінансовій чи банківській сфері. Виконавча Дирекція повинна проводити грошову політику відповідно до інструкцій і правил, прийнятих Радою Керуючих Європейського центрального банку і, таким чином, керувати діями НЦБ, приймаючи по необхідності відомчі інструкції.

Генеральна Рада, третій керівний орган Європейської системи центральних банків, включає Президента та Віце-президента Європейського центрального банку та керівники Національними центральними банками всіх країн Європейського Економічного Співтовариства, незалежно від їх участі в ЕЕВС. Генеральна Рада виконує функції, які раніше здійснювалися Європейським Валютним Інститутом і які необхідно продовжувати на третьому етапі плану ЕЕВС. До основних завдань Генеральної Ради можна віднести наступні:

здійснення консультаційних функцій ЄСЦБ;

збір та обробка статистичної інформації;

підготовка щоквартальних та щорічних звітів про діяльність ЄЦБ, а також щотижневих консолідованих фінансових звітів;

розробка та прийняття необхідних правил по стандартизації бухгалтерського обліку і звітності по операціях, що проводяться НЦБ;

вживання заходів, що відносяться до оплати Статутного капіталу Європейського центрального банку в частині, не врегульованій Загальним Договором ЄЕС;

розробка посадових інструкцій та правил прийому на роботу в ЄЦБ;

організаційна підготовка до процедури встановлення остаточного фіксованого валютного курсу національних валют до євро.

Президент Європейського центрального банку одночасно є головою всіх трьох його керівних органів: Ради Керуючих, Виконавчої Дирекції та Генеральної Ради, при цьому в двох перших випадках він має вирішальним голосом у разі рівного розподілу голосів. Крім того, Президент представляє ЄЦБ в зовнішніх організаціях або призначає довірену особу для цієї ролі. По відношенню до третіх осіб він, за законодавством, представляє ЄЦБ.

Національні центральні банки країн-учасниць є невід'ємною частиною Європейської системи центральних банків і діють відповідно до вказівок та інструкціями ЄЦБ.

Рада Керуючих ЄЦБ уповноважена розробляти кредитно-грошову політику, а Виконавча Дирекція - втілювати її в життя. В тій мірі, у якій це можливо і доцільно, Європейський центральний банк вдається до використання можливостей Національних центральних банків.

Під керівництвом Ради Керуючих працюють тринадцять Комітетів:

Комітет внутрішніх аудиторів;

Комітет по банкнотах;

Бюджетний комітет;

Комітет зовнішньої комунікації;

Комітет бухгалтерського обліку та грошових доходів;

Юридичний комітет;

Комітет з ринкових операцій;

Комітет з грошово-кредитної політики;

Комітет міжнародних відносин;

Статистичний комітет;

Комітет банківського нагляду;

Комітет інформаційних систем;

Комітет платіжно-розрахункових систем.

НЦБ збирають заявки на участь в операціях Європейського центрального банку і передають ці дані в центральний комп'ютер ЄЦБ у Франкфурті. На основі зібраних заявок ЄЦБ визначає ринкову ціну ресурсів і спускає відповідні інструкції Національним центральним банкам, які і розподіляють операції серед контрагентів. З урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навіть порівняно невеликі організації можуть брати участь в операціях ЄСЦБ. У разі необхідності тендери можуть проводитися протягом години на основі електронного обміну інформацією.

Європейська система центральних банків має право відмовити в доступі до інструментів кредитно-грошової політики з міркувань надійності або в разі грубого або неодноразового порушення контрагентом своїх зобов'язань. При відборі учасників спеціалізованих операцій застосовуються і деякі додаткові критерії.

Головною метою створення Європейської системи центральних банків, відповідно до статті 2 Статуту ЄСЦБ та ЄЦБ, є підтримка стабільності цін.

Ще у далекому 1998 році Рада Керуючих ЄЦБ уточнила головну мету грошово-кредитної політики ЕЕВС, вказавши, що поняття "стабільність цін" передбачає можливість зростання гармонізованого індексу цін на споживчі товари до 2% на рік, одночасно визначивши та його структуру стосовно до споживчих товарів і послуг.

Встановлено, що стабільність цін повинна підтримуватися в середньостроковій перспективі, причому неприпустимі зростання цін понад встановлену величину і дефляція, тобто тривале зниження їх рівня. Для досягнення основної мети ЄСЦБ вирішує такі конкретні завдання, визначені у статті 3 його Статуту:

1. Визначення та проведення єдиної грошово-кредитної політики.

Рада керівників ЄЦБ визначає єдину грошово-кредитну політику, яку Національні центральні банки впроваджують децентралізованим і гармонійним чином. В основному для проведення грошово-кредитної політики використовуються ті процедури та інструменти, які використовувалися більшістю центральних банків до становлення Європейського економічного і валютного союзу.

2. Зберігання і управління офіційними валютними резервами країн-учасниць, а також здійснення валютних операцій.

Європейська система центральних банків здійснює зберігання і управління офіційними золотовалютними резервами країн-учасниць ЕЕВС. Внесок кожного Національного центрального банку визначено відповідно до його частки в капіталі Європейського центрального банку. Згідно зі статутом ЄЦБ центральні банки повинні передати йому (на кредитній основі) валютні резерви на загальну суму, еквівалентну 50 млрд. євро (у подальшому ця сума за рішенням Ради Керуючих може бути збільшена). Обсяг резервів, переведених одинадцятьма центральними банками країн - учасниць ЕЕВС 1 січня 2011 р. в Європейський центральний банк, склав 39,46 млрд. євро. З них 85% суми - у валюті, інші 15% - у золоті.

Валютні резерви можуть бути використано Європейським центральним банком для проведення валютних інтервенцій, причому йому дано право самостійно приймати рішення про проведення таких інтервенцій. Це, однак, не означає, що ЄЦБ має намір домагатися встановлення якихось курсових орієнтирів щодо будь-якої чужої валюти, так як подібний підхід може призвести до протиріччя з пріоритетним завданням забезпечення стабільності цін. Тим не менш, Європейська система центральних банків оснащена технічними можливостями для інтервенцій на валютних ринках із метою протистояти надмірним або хаотичним коливанням курсу євро відносно валют основних країн поза Європейського Економічного Співтовариства.

3. Забезпечення правильного функціонування платіжно-розрахункових систем. Для забезпечення успіху нової валюти на третьому етапі становлення ЕЕВС вкрай важлива наявність ефективної технічної бази платежів і розрахунків. Зокрема, така база корисна для сприяння формуванню спільних короткострокових міжбанківських процентних ставок по всій "зоні євро". Це передбачає, в свою чергу, створення системи, за допомогою якої основні великомасштабні транскордонні угоди могли б обслуговуватися протягом того ж дня. Для здійснення платежів в межах Європи з першого ж дня 1999 задіяні дві загальноєвропейські системи банківських розрахунків: ТАРГЕТ (Trans-European Automated Real-time Gross settlement Express Transfer system) з національними системами клірингових розрахунків - RTGS (Real Time Gross Settlements) і ЕВА (система Європейської банківської асоціації).

Крім вирішення перерахованих вище завдань, Європейська система центральних банків у процесі своєї діяльності здійснює також наступні функції:

1) емісія банкнот і монет. ЄЦБ є єдиною організацією, яка має право дозволити емісію банкнот, виражених в євро. ЄСЦБ емітує ці банкноти, які стануть єдиним законним платіжним засобом у країнах ЕЕВС.

2) співробітництво у сфері банківського нагляду. Роль ЄСЦБ в здійсненні банківського нагляду досить обмежена. Система повинна лише сприяти в організованому проведенню відповідних заходів, і може пропонувати свої рекомендації за сферами дії применимого тут законодавства і порядку його застосування.

3) консультативні функції. ЄЦБ консультує Раду Європи або уряди країн-учасниць ЄЕС за всіма проектами в частині, що входить в його компетенцію: з питань грошового обігу, платіжно-розрахункових засобів, національним центральним банкам, статистичними даними, платіжно-розрахункових систем, стабільності кредитних організацій, фінансових ринків і т.д.

4) збір статистичних даних. Для належного використання інструментів грошової політики вони повинні спиратися на достовірну і порівняти статистику. Це особливо стосується фінансових і банківських даних, необхідних, наприклад, для розрахунку бази резервних вимог, а також статистики цін, якщо вона пов'язана з виконанням згадуваної кінцевої мети грошової політики ЄСЦБ.

ЄСЦБ являє собою незалежну банківську систему. При здійсненні своєї діяльності члени її органів управління не мають права використовувати інструкції або правила урядів і державних органів країн Європейського Економічного Співтовариства або зовнішніх країн. У свою чергу інститути Європейського Економічного Співтовариства і уряди держав - учасників ЕЕВС не мають права втручатися в діяльність Європейської системи центральних банків.

У сферу діяльності ЄЦБ входить:

1) надання кредитів, у тому числі ломбардних, фінансовим інститутам;

2) операції на відкритому ринку з різними фінансовими інструментами;

3) встановлення мінімальних резервних вимог для кредитних інститутів країн-членів ЕЕВС.

Характерна риса діяльності ЄЦБ полягає в тому, що всі принципові рішення, що приймаються простою чи кваліфікованою (2/3 голосів) більшістю, передбачають "зважене" голосування керівників центральних банків, при якому "вага" (тобто кількість голосів кожного з них) визначається відповідно до частки відповідної країни (її центрального банку) у сукупному капіталі ЄЦБ. Це не відноситься до членів Виконавчої Дирекції, кожен з яких має лише один голос.

ЄЦБ може займатися звичайними для центральних банків операціями: наданням кредитів, у тому числі ломбардних (під заставу цінних паперів), фінансовим інститутам і операціями на відкритому ринку з різними фінансовими інструментами, вираженими в будь-якій валюті, у тому числі у валюті країн з-поза меж ЕЕВС, а також з дорогоцінними металами. Такі ж операції можуть вести Національні центральні банки, керуючись при цьому загальними принципами, які розробляє ЄЦБ.

Статут ЄЦБ передбачає значну децентралізацію діяльності Європейської системи центральних банків, з тим, щоб такі операції, як РЕПО і валютні інтервенції, самостійно здійснювалися Національними центральними банками. Кожен з них може також самостійно визначати, які активи комерційних банків прийнятні в якості застави.

Європейський центральний банк і Національні центральні банки не мають права на кредитування (у будь-якій формі) міждержавних (у системі ЄЕС), державних, регіональних та місцевих органів влади та організацій, що діють на основі державного права. Це, однак, не поширюється на державні кредитні інститути, які в даному випадку розглядаються так само, як приватні кредитні інститути.

ЄЦБ і НЦБ можуть встановлювати зв'язки з центральними банками і фінансовими інститутами інших країн і міжнародними організаціями та здійснювати з ними всі види банківської діяльності, використовуючи при цьому будь-які фінансові активи і валюти.

Власний капітал ЄЦБ до початку його діяльності було визначено у розмірі 5 млрд. ЕКЮ (тобто 5 млрд. євро починаючи з 1 січня 1999 року). надалі за рішенням Ради Керуючих він може збільшуватися. Акціонерами ЄЦБ можуть бути тільки Національні центральні банки. Капітал ЄЦБ формується в пропорції до порівняльної демографічної й економічномї ваги НЦБ. Ключовим показником при цьому є середня зважена частка кожної країни в населенні і ВВП "зони євро", яка визначається за наступною формулою:

50% цієї частки - відповідно до питомої ваги кожної країни в загальній чисельності населення Європейського Економічного Співтовариства;

50% - відповідно до її питомою вагою в сукупному валовому внутрішньому продукті ЄЕС.

Ці дані будуть коригуватися кожні 5 років.

Структура капіталу ЕЦБ станом на 2011 рік наведена у табл.1

Таблиця 1. Структура капіталу ЕЦБ (2011 р.)

Національні центральні банки

Доля в капіталі

в %

в євро

Національний банк Німеччини

24,4935

1 220 675 000

Національний банк Франції

16,8337

841 685 000

Національний банк Італії

14,8950

744 750 000

Національний банк Великої Британії*

14,6811

36 702 750

Національний банк Іспанії

8,8935

444 675 000

Національний банк Нідерландів

4,2780

213 900 000

Національний банк Бельгії

2.8658

143 290 000

Національний банк Швеції*

2,6537

6 634 250

Національний банк Австрії

2,3594

117 970 000

Национальный банк Греції*

2,0564

5 141 000

Національний банк Португалії

1,9232

96 160 000

Національний банк Данії*

1,6709

4 177 250

Національний банк Фінляндії

1,3970

69 850 000

Національний банк Ірландії

0,8496

42 480 000

Національний банк Люксембурга

0,1492

7 460 000

Всього

100,0000

3 995 550 250

[5]

* - Національні центральні банки держав, які беруть участі в ЕЕВС, що оплатили свою частку в капіталі Європейського центрального банку в розмірі 5%.

Згідно з установчими документами чистий прибуток ЄЦБ повинний розподілятися в наступному порядку:

частина її, яка визначається Радою Керуючих (але не більше 20% усього чистого прибутку), перераховується в загальний резервний фонд (обсяг якого не повинен перевищувати 100% статутного капіталу);

решта розподіляється між власниками акцій банку у відповідній пропорції.

2. Інструменти грошово-кредитної політики та операції ЄСЦБ

У Статуті ЄСЦБ (статті з 17 по 24) визначено інструменти грошової політики та операції, здійснення яких дозволить системі вирішити покладені на неї завдання. Основні інструменти грошової політики ЄСЦБ: проведення операцій на відкритому ринку, регулювання дисконтної ставки шляхом проведення депозитно-позичкових операцій та встановлення мінімальних резервних вимог для кредитних інститутів.

Основний об'єкт регулювання при проведенні цих операцій - ліквідність кредитних установ, що безпосередньо впливає на попит і пропозицію грошей в економіці, тим самим істотно впливаючи на темпи інфляції.

До операцій ЕЕВС допускаються кредитні установи, що відповідають наступним кваліфікаційним вимогам: стійкість, ефективне управління, широкі операційні можливості. У список кредитних інститутів, які повинні виконувати мінімальні резервні вимоги, входять понад 8 тисяч кредитних організацій Єврозони, причому понад 4 тисячі з них мають доступ до депозитно-позичкових операціях, а близько 3 тисяч беруть участь в операціях з рефінансування.

Проведення операцій на відкритому ринку грає важливу роль в грошово-кредитній політиці ЄСЦБ з метою впливу на величину відсоткової ставки, управління спільною ліквідністю грошового ринку та прогнозування можливих труднощів у проведенні монетарної політики. Для проведення операцій на відкритому ринку в розпорядженні ЄСЦБ знаходяться чотири фінансових інструменти. Найважливішим з них є операції з рефінансування, що застосовуються на основі відповідних угод про перепродаж кредитів або закладених позик. ЄСЦБ може також здійснювати емісію боргових сертифікатів, операції з обміну іноземної валюти та залучення депозитів на обмежений термін. Можливо також проведення операцій на основі стандартних тендерів, термінових тендерів або двосторонніх процедур.

Залежно від мети, повторюваності і прийнятих кроків, операції на відкритому ринку, здійснювані ЄСЦБ, можна поділити на чотири основні категорії:

1) Головні операції рефінансування відіграють центральну роль в регулюванні процентних ставок, управлінні обсягом ліквідності на ринку і роз'ясненні сенсу проведеної ЄЦБ кредитно-грошової політики. Саме ці операції забезпечують основну частину рефінансування приватного сектора.

2) Довготривалі операції рефінансування покликані забезпечити необхідний рівень рефінансування довгострокових операцій. Вони не служать засобом регулювання процентних ставок і надаються на основі поточних ринкових ставок, тому зазвичай проводяться тендери на основі варійованих процентних ставок. Лише за виняткових обставин ЄСЦБ може проводити тендери на основі фіксованих процентних ставок. Використовуючи ці операції, ЄСЦБ не має наміру чинити будь-який тиск на грошовий ринок, і буде виступати як звичайний одержувач позикового відсотка. Обсяг цих операцій обмежений і відносно невеликий.

3) Зворотні операції "точної настройки" проводяться з використанням інструменту зворотних трансакцій (шляхом проведення додаткових зворотних угод, продажу й купівлі активів на умовах простих форвардних угод), крім того, ЄСЦБ може приймати внески і проводити валютні операції "своп". Мета даних операцій - вплинути на становище з ліквідністю на ринку і процентні ставки, зокрема, щоб згладити вплив несподіваних змін в обсязі ліквідності на ринку на процентні ставки. Потенційна важливість швидких дій обумовлює прагнення ЄСЦБ зберегти високу ступінь гнучкості у виборі процедур і конкретних форм даного типу операцій.

4) Структурні зворотні операції відносяться до прерогативи ЄСЦБ і здійснюються шляхом емісії боргових сертифікатів, зворотних угод, купівлі та продажу активів на умовах простого форварда. Ці операції проводяться на відкритому ринку з метою коригування структурного положення ЄСЦБ щодо приватного сектора.

Активи першого класу включають ринкові боргові інструменти, що задовольняють загальним критеріям надійності, встановленим ЄЦБ для всієї "зони євро". Активи другого класу - це ринкові і неринкові боргові інструменти, цінні папери та неринкові фінансові інструменти, критерії надійності яких встановлюються Національними центральними банками відповідно до вимог ЄЦБ.

З точки зору надійності при проведенні монетарної політики відмінностей між інструментами обох класів немає (за винятком того, що активи другого класу не використовуються ЕЕВС в простих форвардних угодах). Основна частина активів (75%), що використовуються в операціях ЕЕВС, представлена урядовими цінними паперами; на цінні папери, випущені кредитними установами, припадає 18%, корпоративним сектором - 4%, решта 3% випущені національними центральними банками.

Специфічні риси мають і депозитно-позичкові операції ЄСЦБ, які грають важливу роль в регулюванні ліквідності банківських інститутів. ЄСЦБ пропонує два постійно діючих види операцій:

"Додаткові кредитні операції", що дозволяють кредитним інститутам залучити граничний кредит овернайт НЦБ з метою досягнення необхідного рівня денної ліквідності проти застави власних активів із заздалегідь встановленої процентною ставкою (процентна ставка в цьому випадку буде максимально можливою для даного ринку одноденних кредитів);

"Депозитні операції", що дають можливість банківським інститутам розміщувати на рахунках НЦБ депозити овернайт з нарахуванням відсотків за заздалегідь встановленої процентної ставки (слід зазначити, що заробити на цьому вдасться небагато - процентна ставка опуститься до позначки, мінімально можливою для даного ринку).

Дані операції слід розглядати у взаємозв'язку, як єдину систему, за допомогою якої кредитні установи можуть поповнювати свою ліквідність чи, навпаки, зменшувати її в короткостроковому плані на умовах овернайт.

Депозитно-позичкові операції ЄЦБ проводяться з ініціативи банківських інститутів. При проведенні антиінфляційної політики ЄСЦБ спирається і на такий інструмент, як мінімальні резервні вимоги до кредитних установ. Ці вимоги виконують дві взаємопов'язані функції: стабілізації процентних ставок грошового ринку і здійснення впливу на структуру ліквідності банківської системи. Механізм мінімальних резервних вимог залишає значні можливості для регулювання ліквідної позиції банків ринковими методами на щоденній основі, дозволяє проводити короткострокові арбітражні операції та підтримувати необхідний рівень прибутковості. Це досягається тим, що резервні вимоги ЄСЦБ до кредитних установ повинні бути виконані виходячи з середньої за місяць, а не щоденною позиції. При цьому відповідний місяць починається з 24-го календарного дня кожного місяця та закінчується на 23-й день наступного місяця.

Система мінімальних резервних вимог, що функціонує в країнах "зони євро", спирається на наступні принципи:

По-перше, резервні вимоги застосовуються до всіх кредитних інститутів.

По-друге, резервне вимога до кожного конкретного кредитного інституту встановлюється шляхом застосування резервної ставки (нині - 2%) до зобов'язань у формах:

1) депозитів овернайт,

2) депозитів до узгоджених термінами погашення або погашаються при повідомленні з терміном до двох років,

3) аналогічних в сенсі терміну погашення боргових цінних паперів;

4) цінних паперів грошового ринку.

По-третє, при встановленні суми резервних вимог передбачений наступний порядок розрахунків. Якщо кредитна установа не в змозі надати підтвердження за сумою зобов'язань у формі боргових цінних паперів з терміном до двох років і цінних паперів грошового ринку, дозволяється застосовувати стандартний розрахунок виходячи з 10% від суми вищевказаних зобов'язань. При обчисленні кінцевого резервного вимоги кожен кредитний інститут може зробити відрахування з отриманого за законом результату в розмірі 100 тисяч євро. На що зберігаються на рахунках ЄСЦБ обов'язкові резерви нараховуються відсотки на рівні середньої ставки для основних операцій з рефінансування, - тобто у відповідності з ринковими умовами.

По-четверте, кредитний інститут має право звернутися до Національного центрального банку країни - члена ЄСЦБ, для якої він є резидентом, за дозволом виконувати резервні вимоги через посередника.

Проведення ЄСЦБ комплексної антиінфляційної політики дозволило забезпечити стабільність цін при переході до єдиної валюти. З січня по травень 2011 р. в державах "зони євро" темп зростання цін на споживчі товари становив 1% в річному численні, тоді як у США - 2,1%, у Канаді - 1,5%, а в середньому для групи індустріальних країн - 1,2%. Істотне підвищення ролі операцій з цінними паперами в рамках системи, особливо їх активне використання в якості забезпечення, свідчить про те, що при проведенні операцій першорядну увагу приділяється надійності. Це створює психологічний клімат впевненості на грошовому та фінансовому ринках, що об'єктивно знижує інфляційні очікування в економіці.

3. Проблеми і перспективи функціонування ЄСЦБ

Обсяг коштів, розміщених на депозитах в Європейському центральному банку (ЄЦБ) банками Європи, виріс 30 жовтня 2011 року до 288 430 000 000 євро, говориться в прес-релізі ЦБ. Це - максимальний рівень з 30 червня 2010 року.

3.11.2011 року банки розмістили в ЄЦБ депозити на 275 230 000 000 євро. Середній рівень обсягу коштів банків на депозитах в ЄЦБ з початку 2011 року становить трохи більше 61 млрд євро, проте з другої половини жовтня він перевищує 200 млрд євро.

Банки вважають за краще розміщувати грошові кошти в ЄЦБ, а не видавати кредити, через побоювання, що вжитих владою заходів буде недостатньо для подолання боргової кризи в єврозоні. Крім того, фінансові інститути вважають, що ризики їх контрагентів за облігаціями проблемних європейських держав занадто великі.

Рада керівників Європейського центробанку 3.11.2011 року вирішила знизити ключову ставку єврозони на 0,25 процентних пункти - до 1,25% річних. (зміни ставки ЕЦБ за період 2010-2011 років наведені у табл.2) Аналітики, хоча й очікували зниження ставки до кінця року на тлі уповільнення економіки, все ж припускали, що регулятор прийме таке рішення тільки в грудні. Останнім часом банки все частіше звертаються до ЄЦБ, побоюючись довіряти іншим кредитним організаціям у проведенні банківських операцій. Так, у третьому кварталі обсяг банківських депозитів в ЄЦБ кілька разів наближався до максимальних за рік значень. Це говорить про те, що банки єдиної Європи вважають за краще зберігати "надлишок" ліквідності в самому безпечному місці, незважаючи на більш низьку ставку ЄЦБ у порівнянні з іншими кредитними організаціями.

Маріо Драгі попередив, що єврозона перебуватиме в "м'якій рецесії" до кінця року. Напруженість на фінансових ринках, ймовірно, уповільнить темпи економічного зростання в єврозоні у другому півріччі 2011 - початку 2012 року. Прогноз як і раніше виключно невизначений і посилюється спадними ризиками. Частина цих ризиків вже матеріалізувалася. Так зазначив голова ЄЦБ на підсумковій прес-конференції.

Боргова криза може привести до рецесії в окремих країнах (наприклад у Греції вже значні економічні проблеми; також сюди можна віднести і Португалію), з великою часткою ймовірності на початку наступного року.

Таблиця 2

Ставка ЕЦБ (за період 2010-2011 рр.)

Період

Значення

Од. вим.

Зміна абс.

Зміна, % MoM

Дата публ.

03.11.11

1.25

%

-

-0.25

03.11.11

06.10.11

1.5

%

-

0

06.10.11

08.09.11

1.5

%

-

0

08.09.11

04.08.11

1.5

%

-

0

04.08.11

07.07.11

1.5

%

-

0.25

07.07.11

09.06.11

1.25

%

-

0

09.06.11

05.05.11

1.25

%

-

0

05.05.11

07.04.11

1.25

%

-

0.25

07.04.11

03.03.11

1

%

-

0

03.03.11

03.02.11

1

%

-

0

03.02.11

13.01.11

1

%

-

0

13.01.11

02.12.10

1

%

-

0

02.12.10

04.11.10

1

%

-

0

04.11.10

07.10.10

1

%

-

0

07.10.10

02.09.10

1

%

-

0

02.09.10

05.08.10

1

%

-

0

05.08.10

08.07.10

1

%

-

0

08.07.10

10.06.10

1

%

-

0

10.06.10

06.05.10

1

%

-

0

06.05.10

08.04.10

1

%

-

0

08.04.10

[11]

На даний момент спостерігається розпал боргової кризи зони євро і чергова хвиля економічного спаду. Зараз багато експертів ставлять питання вже не про те, як валютний союз зможе вийти з кризи, а про доцільність його існування взагалі. Кредитоспроможність банків падає на тлі пониження довіри до фінансового сектору. При цьому периферія ЄС продовжує потопати в боргах, незважаючи на багатомільярдні транші допомоги.

Маріо Драгі вже окреслив основні напрямки майбутньої політики ЄЦБ. Він заявив, що скупка держоблігацій проблемних країн, таких як Італія та Іспанія, триватиме, незважаючи на довгострокову загрозу для європейських кредиторів. Крім того, тиждень тому, будучи ще головою ЦБ Італії, він завив у своїй промові про необхідність конкретних структурних змін італійської економіки. "Сміливі реформи, природно, вплинуть на найслабшу частину населення, і ми повинні захистити її", - заявив він. Італія планує в найближчі роки залучити 5 млрд євро і скоротити витрати шляхом збільшення пенсійного віку, спрощення трудового законодавства та продажу активів.

Вся система євро, спрямована на подолання труднощів і несправностей фінансових ринків, створює проблеми для монетарної політики через використання нестандартних заходів з подолання труднощів.

Багато хто очікує зниження нових процентних ставок за позиками вже в грудні і не бачать інших шляхів, як ЄЦБ може вплинути на зняття економічної напруги у всіх 17 країнах зони євро.

Висновки

Отже, для досягнення основної мети ЄСЦБ вирішує такі конкретні завдання:

визначення і проведення єдиної грошово-кредитної політики;

зберігання і управління офіційними валютними резервами країн-учасниць, а також здійснення валютних операцій;

забезпечення правильного функціонування платіжно-розрахункових систем.

Керівними органами ЄЦБ є Рада Керуючих, Виконавча Дирекція та Генеральна Рада.

Рада Керуючих ЄЦБ уповноважена розробляти грошово-кредитну політику, а Виконавча Дирекція - втілювати її в життя. У тій мірі, в якій це можливо і доцільно, Європейський центральний банк вдається до використання можливостей Національних центральних банків.

Основні інструменти грошової політики ЄСЦБ: проведення операцій на відкритому ринку, регулювання дисконтної ставки шляхом проведення депозитно-позичкових операцій та встановлення мінімальних резервних вимог для кредитних інститутів.

Зараз єврозона перебуває у деякій рецесії. Існує напруженість на фінансових ринках, що, ймовірно, уповільнить темпи економічного зростання в єврозоні у другому півріччі 2011 - початку 2012 року. На даний момент спостерігається розпал боргової кризи зони євро і чергова хвиля економічного спаду. Кредитоспроможність банків падає на тлі пониження довіри до фінансового сектору.

Але, в загальному, Європейська система центральних банків є унікальною в своєму роді банківською системою, робота якої справляє і буде справляти істотний вплив на тенденції розвитку світового фінансового ринку XXI століття.

Список використаних джерел

1. Денежно-кредитная политика ЕЦБ, 2011 - http://www.ecb. int

2. Антикризисная политика монетарных властей зоны евро - И.А. Подколзина, Центр европейских исследований ИМЭМО РАН, Москва, 2010

3. Протокол о СТАТУТЕ Европейской Системы Центральных Банков и Европейского Центрального Банка - http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/evr_soob_prot3. htm

4. Forex - от простого к сложному: Морозов И. В, Фатхуллин Р.Р. - М.: ООО "Телетрейд", 2010

5. http://www.ecb. europa. eu/ecb/orga/orgachart/bas/html/directorate05. en.html

6. http://eulaw.ru/treaties/protoc/4

7. http://www.globfin.ru/articles/banks/eu. htm

8. http://www.ecb. europa. eu/ecb/orga/escb/html/index. en.html

9. http://korrespondent.net/

10. http://www.prime-tass.ru

11. http://finance. liga.net/economics/2011/11/3/news/24701. htm

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія створення, становлення та розширення Світової організації торгівлі, статус та сфера діяльності, функції. Організаційна структура, система угод та основні принципи. Переваги та вигоди торгової системи СОТ. Україна та СОТ: поточний стан відносин.

    доклад [29,0 K], добавлен 11.10.2009

  • Основні функції, цілі та напрямки діяльності Міжнародної Морської Організації. Перелік заходів, що були проведені Державним департаментом морського і річкового транспорту для забезпечення функціонування нової сфери діяльності (морської безпеки).

    реферат [25,3 K], добавлен 20.04.2011

  • Поняття, сутність і класифікація міжнародних економічних організацій. Їх характеристика, історія створення, права, функції, головні завдання, цілі, принципи і напрями діяльності, загальносвітові перспективи розвитку. Процес формування рішення їх органами.

    реферат [62,7 K], добавлен 15.07.2014

  • Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі.

    лекция [612,6 K], добавлен 10.10.2013

  • Історія створення та розвитку Міжнародної організації праці, її основні задачі та цілі. Методи та законодавча база діяльності. Керівні органи Міжнародної організації праці і їх структура, порядок проведення щорічної конференції та діяльність між ними.

    реферат [21,3 K], добавлен 16.08.2009

  • Історія та принципи демократії, її співвідношення з ринковою економікою. Функції Всесвітньої торгової організації, її роль у покращенні економічного стану різних держав. Характеристика економіки та європейської політики Польщі, стратегія розвитку країни.

    курсовая работа [111,5 K], добавлен 23.05.2013

  • Історичні корені Євросоюзу. Організаційна структура, цілі, принципи діяльності ЄС. Роль регіональних економічних організацій. Співдружність Незалежних Держав. Організація Чорноморського економічного співробітництва. Європейська асоціація вільної торгівлі.

    лекция [675,6 K], добавлен 10.10.2013

  • Діяльність Міжнародного банка реконструкції та розвитку, його основні функції та цілі, механізми кредитування. Спеціальні права запозичення. Бреттон-Вудські інститути. Організаційна структура International Bank for Reconstruction and Development.

    лекция [489,5 K], добавлен 10.10.2013

  • Зародження європейської політики у сфері конкуренції: створення міжнародного антимонопольного законодавства і Генерального директорату з питань конкуренції Європейської комісії - аналіз її діяльності і політики, повноваження, досягнення та проблеми.

    курсовая работа [38,4 K], добавлен 22.10.2011

  • Характеристика світової валютної системи, етапи її становлення. Основні види валют. Поняття валютного курсу. Трикутник несумісності грошово-кредитної політики. Система золотовалютного стандарту. Валютна система України: проблеми та перспективи розвитку.

    реферат [582,0 K], добавлен 02.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.